Бензойна кислота технічна

Бензойна кислота — безбарвні кристали, погано розчинні у воді, добре розчинні в етанолі та диетиловому ефірі. Бензойна кислота є, подібно до більшості інших органічних кислот, слабкою кислотою. Бензойна кислота — найпростіша ароматична кислота, безбарвні блискучі кристали. Вперше виділена перегонкою на початку 17 століття з бензойної смоли (росного ладану), звідси й дістала назву. Легко зганяється, переганяється з водяною парою. Отримують бензойну кислоту окисненням толуолу азотною або хромовою кислотою, а також декарбоксилуванням фталевої кислоти.

Бензойна кислота: застосування

• у сільському господарстві;
• у виробництві лакофарбових матеріалів;
• в хімічній, фармацевтичній, косметичній промисловості;
• в целюлозно-паперовій, текстильної та медичної промисловості;
• у виробництві горюче-мазкових матеріалів, антиобліжувачів, антифризів;
• ефіри бензойної кислоти (від метилового до амілового), що мають сильний запах, застосовують у парфумерній промисловості;
• різні похідні бензойної кислоти, наприклад, хлор- та нітробензійні кислоти, широко застосовують для синтезу барвників;
• у виробництві антиперспірантів;
• для стабілізації полімерів;
• в теплообмінниках бензойна кислота використовується як інгібітор корозії;
• в гумово-технічній промисловості та в лабораторних дослідженнях.